Feb. 21st, 2014

tikkey: (Лошадь)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] morreth в З запізненням - відеоблог


Не скажу, що вечір аж надто добрий. І що я чекаю наступу аж надто доброго ранку. Але якийсь позитив таки потрібний, тому я хочу сьогодні щиро подякувати людині, яка для української нації зробила не менше за Степана Бандеру.
І тут мені доведеться перейти таки знов на суржик, бо інак нема шансу, що та людина мене зрозуміє. Бо воно, даруйте, москаль.
Ну що, проницательні ви мої, здогадалися вже, що мова йде про орла шизокрилого, благородного дона Володимира Путіна Красне Солнишко?
Я не шутю, патаму шо сьогоднішня обстановка до шуток не росполагає. Я серйозна, як поранення катушечною кулею.
Вовчику. Братику. От щиро як перед священиком – дякую вам. По-перше, за те що, які б уїбанські закони ні приймала наша Рада – ви завжди можете включить свій скажений прінтер і переуїбанити всіх. Українська влада в сравненії з вашим ансамблем віртуозів Москви – це як дитина-олігофрен порівняно з Ганібалом Лектером. Тобто, дебіл – він і єсть дебіл, він вивчить два математичних дєйствія – отняти та поділити, і з дебільним упорством отнімає і ділить, отнімає і ділить. І коли воно уже отут сидить, думаєш – боже, пали. Хуже уже нічого бути не може, заливай все бетоном. Аж тут поглянеш на північ і трохи направо – йой! Може! Та ще й як креативно, сцуко, може, з якою видумкою! І другими глазами вже на рідного дебіла смотриш: як хорошо, що ми тут незалежні. Що в нас своє таке дебільне, але всьо ж таки не Ганібал нас той Лектор, слава тобі, Господи!
По-друге, я вам по гроб жизні буду вдячна за те, що ви повернули українцям почуття достоїнства. Ну, кому змогли. Як ви це зробили, ви показали чудо. Як Ісус, я не брешу, тільки Ісус перетворював воду на вино, а ви – людей на гавно. Ми ж не знали, не уміли цінувати достоїнство, українці простий народ, вони розуміють прості речі: у Лесі Українки достоїнство в двісті гривень, у Шевченка в сто. Але ви показали, як це робиться: береш людину, удаляєш достоїнство, і людина ейн цвейн дрей перетворюється на гавно. Не сразу, але када процес можно наблюдать у динамиці, воно ще наглядніше. Людина ходить, дише, все робить вроді як людина, а тільки рота розкриє чи в інтернет щось напише, як сразу видно – гавно. Ну, знаєте, як у Голивуді, Людина-павук, Людина-летюча миша, Людина-пісок… а тут Людина-гавно, новий постсовєцький супергерой. Усюди протече і всюди набздить. Дякую вам за ваших шмаркачів с Селігеру, за Чапліна, Кісільова, за армію інтернетних вилупків по 85 рублів – за всі ці наглядні пособія на тему соціальної селекції у дусі академіка Лисенка. Ми поняли, не всі, но поняли, що руками і зубами будем триматись за своє достоїнство, тіки шоб не перетворитися на цю субстанцію. І за це понімання не можна вам не подякувати.
Іще вам дякую за те, що ви нам повернули розуміння героїзму. Ви показали, що героєм у вас по правді може стати любой, коли страна прикаже. Пацанки пісеньку заспівали, два года отсиділи – героїні. Я знову без шуток. Або той Данила Константінов. Або полковник Хабаров – ви дуже сильно постаралися, щоб показати нам людей, які борються в условях тотальної хани всьому. І ми подивилися на тих людей, і стало нам чогось трохи встидно, що у вас там цела система, а у нас казьол межигорський і його Сімья, а ми ні куємо ні мелемо.
І саме главне – ви нас надихаєте. Тобто, вдохновляєте. Знаєте, бува, коли вже хочеш покласти утомлені руки… і вапше все і на всьо покласти, аж тут у вас Олімпіада. Або Шиндерович на матрасі. Або іще щось так само прекрасне і зреліщне, як атомний гриб на горизонті. І сразу так думаєш – йооп, єсли не братися за лопату, то буде як у вас! І хоч який втомлений та розочарований у стельку, а берешся вже до лопати.
Дякуємо, що винам показали, що таке настояща власть. Що таке настоящий президент, про якого не скажеш, як про нашого, «Презік». Бо це вже не презік, а повноразмірний гандон.
Карочі, чувство благодарності українського народу до вас, Володимир Володимирович, якби його можна було зліпити в одну велику груду та й кинути вам на голову, то пані Кабаєва приміряла б вже отаку чорну хусточку, як у мене.
Тому ми дякуємо вам, а ви дякуйте Богові, що наша благодарність не повернеться до вас у матеріальному еквіваленті. По крайній мірі, не зараз. Бо нам зараз є кому дякувати ближче, і ми трошки зайняті. Бувайте. Всього вам.



---------------
Суржик - такой прикольный язык! Все понимаешь, и колоритненько!

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
91011 1213 1415
16171819202122
23242526272829
30      

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 12:51 pm
Powered by Dreamwidth Studios